На главную страницу Ассоциация гомеопатов Украины<br>Institutional Member of Liga Medicorum Homoeopathica Internationalis (LMHI)

Главной целью Ассоциации является содействие популяризации и совершенствованию гомеопатического метода лечения в Украине, информирование врачей различных специальностей, а также широких слоев населения о возможностях гомеопатии.

Новости
Ассоциация
Журнал "Вестник
гомеопатической медицины"
LMHI
Проекты
Обучение
Для специалистов
Для пациентов
Врачи
Аптеки
Центры
Нормативные акты
Компьютерные программы
Литература
Полезные ссылки
Гостевая книга

Для пациентов

Різати або лікувати аденоїди?

Анжела Віталіївна Пономарчук,
лікар-отоларинголог, гомеопат (Ужгород).

За останні десятиліття в області оториноларингології було проведено велику кількість наукових досліджень. Були більш чітко визначені етіологічні фактори і патогенези захворювань, новий виток в розвитку отримала хірургія ЛОР органів, багато досліджень зроблено в області імунології, а також отримані дані, які підтверджують взаємозв'язок патології ЛОР органів і других систем організму. В області фармакології досягнуті певні успіхи у синтезі нових специфічних препаратів.

Однак, не дивлячись на це, статистика свідчить про підвищення частоти захворювань вуха, горла і носа, збільшилась питома вага хронічних, рецидивуючих та латентних форм захворювань, відмічається постійний ріст онкологічних проявів. Лікарі частіше зустрічаються з явищем низької реактивності організму пацієнта.

Це пов'язано як з несприятливими екологічними обставинами, так і з частим використанням синтетичних фармакологічних препаратів, дія яких заснована на принципах блокування, пригнічення біологічних процесів (антибіотики, антигістамінні препарати, нестероїдні і стероїдні протизапальні засоби, холіно- , адреноблокатори) або заміщення біологічно активних речовин, яких не вистачає в організмі (гормони, ферменти, вітаміни).

Використання фармакологічних препаратів у високих концентраціях довгими та повторними курсами призводить до перевантаження дезінтоксикаційних систем організму, розвитку серйозних побічних ефектів (імунодефіцит, дисбіоз), зниженню функціональної активності екзо- та ендокринних залоз організму, до порушення процесів саморегуляції.

У зв'язку з цим все більше лікарів та пацієнтів звертаються до більш безпечних методів терапії, таких як класична гомеопатія, антигомотоксикологія, та ін.

У цій статті я хочу зачепити болючу проблему багатьох батьків і лікарів - це аденоїдні вегетації та гіпертрофія піднебінних мигдаликів. Взагалі ці утвори далеко не зайві в нашому організмі. Вони відносяться до важливих органів імунної системи і входять до складу так званного кільця Пірогова (носоглотковий, два трубні, два піднебінні та язиковий мигдалики).

Давно відомо, що у цих мигдаликах дозрівають В-лімфоцити, які відповідають за гуморальний імунітет і синтезують антитіла, що утворюються у відповідь на появу антигена і специфічно зв"язуються з ним. Їх ще називають імуноглобулінами (Ig M, Ig A, IgG, IgE, IgD).

ЛОР органи, завдяки своєму особливому анатомічному розташуванню, першими зустрічаються з різними патологічними агентами, і тому, першочергово, в них проходять місцеві захисні реакції, які клінічно проявляються захворюваннями різного характеру (запальними, алергічними або дегенеративними). При потраплянні в організм патологічних агентів розвивається каскад реакцій, направлених на їх нейтралізацію і виведення, а при неможливості цього - на їх депонування в організмі. Характер захисних реакцій залежить від степені токсичності агента і від стану вихідної реактивності організму. Таким чином, захворювання є біологічно спрямованими захисними реакціями організму проти ендогенних та екзогенних гомотоксинів, а також є вираженням спроб організму компенсувати порушення, які викликані агентами, коли не вдається їх ліквідувати.

Виходячи з цих понять, видалення любого з мигдаликів кільця Пірогова призводить до ослаблення імунного захисту, особливо у дітей. Крім того аденоїдна тканина здатна відновлюватись, і операція не дає бажаних результатів, усі скарги невдовзі повертаються знову. Багатьом пропонують повторну операцію, і навіть не рідкі випадки, коли аденоїди видаляють третій і четвертий раз.А операція така травматична! Використовують тільки місцеву анестезію і дитина переживає стрес як больовий, так і емоційний, адже відомо яка це кривава операція. Після видалення аденоїдів у багатьох дітей невдовзі з'являються слизисті виділення з носу, ніс закладує, порушується нюхова функція. Розвивається вазомоторний риніт. Офіційна медицина дуже мало може допомогти при цій недузі. Крім того, що мигдалики несуть захисну функцію, вони ще виробляють речовину, яка впливає на дозрівання статевих клітин, і нерідко буває, що результатом безпліддя є видалені у ранньому дитинстві мигдалики.

Проблема гіпертрофії лімфоїдних мигдаликів, звичайно, чисто дитяча. Всім відомо, що виконавши свою функцію, аденоїди піддаються зворотньому розвитку і до тринадцяти - п'ятнадцяти років майже повністтю зникають. Але ніхто не буде терпіти аж до такого віку заложений ніс, храп по ночах, постійно відкритий рот, відставання у навчанні та інші неприємні симптоми. Звичайно, проблему потрібно вирішувати. І, бажано, не оперативним шляхом. Адже операція - частіше не допомога, а низка чергових, ще більших проблем.

Як же допомогти дитячому організму? В арсеналі лікаря-гомеопата достатня кількість засобів, які здатні надати допомогу у даній ситуації. Багато батьків звертаються до гомеопатів, і кожен день їх потік поступово збільшується. Це радує. Гомеопатія - це не нова наука, вона існує уже понад двісті років. Це терапевтична система, яка має єдиний принцип призначення ліків - принцип подібності. Ліки приймаються в малих дозах. У кожного гомеопатичного препарату є свої показання, вони дуже індивідуальні і залежать не тільки від симптомів хвороби, але і від особливостей конституції хворого.

По походженню розрізняють три різновиди гомеопатичних лікарських речовин: рослинного, тваринного і мінерального походження.

Використовують також комплексні гомеопатичні препарати.

В останні роки з'явилось багато популярної літератури по гомеопатії. Звичайно, це дуже добре, але лікуватись самотужки, без контролю спеціаліста не бажано. Гомеопатичні ліки хоч і менш шкідливі, однак , все-таки ліки. Вони, іноді, можуть викликати загострення хвороби, яке самотужки, без лікаря подолати важко.

Часто уже після перших відвідин лікаря-гомеопата хворому стає краще, зникають симптоми з якими він звернувся. Але, іноді, потрібно набратись терпіння і спільними зусиллями лікаря і пацієнта поступово йти до цілі, щоб зцілення таки прийшло.

Шлях до здоров'я - це, одночасно, і рух до щастя, мудрості, доброти, краси, багатства. Він важкий, але пройти цією дорогою необхідно!

З повагою і любов'ю.

    Шеф-редактор сайта А.М. Дергачев
    2003 © Ассоциация гомеопатов Украины